- громіздкий
- —————————————————————————————громіздки́йприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
громіздкий
Смотреть что такое "громіздкий" в других словарях:
громіздкий — а/, е/. Який займає багато місця; дуже великий, важкий … Український тлумачний словник
громіздкість — кості, ж. Властивість за знач. громіздкий … Український тлумачний словник
громіздко — Присл. до громіздкий … Український тлумачний словник
бандура — и, ж. 1) Український народний багатострунний щипковий музичний інструмент з декою овальної форми. 2) розм. Про який небудь громіздкий предмет … Український тлумачний словник
важкий — а, е; вищ. ст. ва/жчий. 1) Який має велику вагу; тяжкий; прот. легкий. || Який має вагу, більшу, ніж звичайно мають подібні предмети. || Вигляд якого (значні розміри, масивність, густина і т. ін.) свідчить про велику вагу. || Густий, щільний (про … Український тлумачний словник
колимага — и, ж. Старовинний закритий чотириколісний екіпаж. || ірон. Взагалі громіздкий, важкий і незграбний екіпаж … Український тлумачний словник
махина — и, рідко махи/ня, і, ж., розм. Важкий, громіздкий предмет, велика споруда тощо … Український тлумачний словник
непокладний — а/, е/, діал. Громіздкий, незручний … Український тлумачний словник
одоробало — одоро/бло, а, с., розм. 1) Великий, громіздкий предмет. 2) зневажл. Незграбна людина … Український тлумачний словник
портативний — а, е. Зручний для носіння при собі, для перенесення з місця на місце; невеликий за розміром, не громіздкий … Український тлумачний словник
